Страницы

воскресенье, 23 февраля 2014 г.

Пишу українською...


Таке враження, що я "випала" із життя,  реального та віртуального життя... Хвороба під кодовою назвою грип, а ще переживання і постійна напруга, яка просто витала у повітрі... Це відчуття не піддається пояненню, я не знаю назви, яка могла б точно передати його - це суміш страху, болю, відчаю, безсилля та сили, яка повинна бути зібрана в кулак... тиха істерика

Сьогодні у мене день відпочинку, мій мозок просто відключився від будь-якого сприйняття світу. Навіть про свято сьогоднішнє забула. З днем захисника вітчизни усіх!





Ми вчора ходили до школи на заняття з майбутніми першокласниками. На школах висять прапори з траурними стрічками. Як пояснити це дитині, якій немає шести років?(  Жінка, чужа звичайна тітонька, яка ішла поруч із нами, підбадьорливо мені посміхнулась...

Коли прийшли додому, Ксеня намалювала прапор України, і попросила паличку, щоб його прикріпити. Тепер у нас в коробочці з олівцями гордо стоїть прапор...



 

В реальному житті, в родині, на роботі, з друзями я говорю українською майже завжди.
Я вперше пишу українською в блозі, не можу пояснити навіть чому, просто пишу...і сподіваюсь на те, що сніг та лід у наших серцях розтопить весна...

Я рада, що й мене є блог, і я дякую всім ;)

8 комментариев:

  1. Валю, дуже тяжко жити і не знати на що чекати вранці. Сил нам всім.
    Я могу говорить как на украинском, так и на русском языке. причем на русском говорю с сильным украинским акцентом. Блог веду на русском языке, чтобы больше читателей могли понять мои мысли. Но это не значит что отказываюсь от родного языка. Думаю, как и многие из блогеров. Пусть будет мир в нашем блогодоме и политика не разрушит наших отношений.

    ОтветитьУдалить
    Ответы
    1. Поддерживаю: за МИР! Во всех домах, и во всех его проявлениях...

      Удалить
  2. Валечка, я хоть и не украинка, но у меня последние несколько дней ровно такое же настроение - я не могу ничего делать, и только с трудом отрываю себя от компьютера - постоянно читаю новости на украинских сайтах. И так больно и страшно, от того, что все только начинается, от того, что еще может произойти. Сил вам, терпения и мудрости. А я рада, что мы с тобой познакомились )

    ОтветитьУдалить
    Ответы
    1. Спасибо за поддержку... "прорвемся", надеюсь...
      Юль, я вот даже не знаю, что написать... я тоже очень рада нашему знакомству;)

      Удалить
  3. Валюш, как болит душа, не передать словами! Будто все не правда, будто в страшном сне...Кажется, вот-вот проснусь и все встанет на свои места, открою глаза и закончится этот театр абсурда... Валечка, держитесь!!!! Мы мысленно с вами!!!!

    ОтветитьУдалить
    Ответы
    1. Кать, мы стараемся. Я вообще в последнее время как струна натянутая, вот пытаюсь ослабить натяг. Пока болит очень...
      Приятно, что есть друзья. И приятно, что ты есть;)

      Удалить
  4. Валентина! мы с вами! Выражаем слова поддержки... Ужасные события у вас творятся, словами не передать.. Хочется, чтобы уже все затихло и успокоилось и настал мир... Очень надеемся что все разрешится... Держитесь!

    ОтветитьУдалить
    Ответы
    1. Стараемся думать о хорошем, надеемся, что материализуется))

      Удалить